Савченко Олександр Іванович
Народився:
20 квітня 1981 р.
Військові
Помер:
19 лютого 2024 р.
Біографія
Савченко Олександр Іванович
(20 квітня 1981- 19 лютого 2024)
Савченко Олександр Іванович народився 02.04.1981 року.
Закінчив Демидівську ЗОШ, обожнював фізкультуру та спорт, брав активну участь у змаганнях з футболу та легкої атлетики. Закінчив професійно-технічне училище №28 м. Києва, за професією монтажник обладнання котлових установок, електрозварювальник ручного зварювання.
У цивільному житті 10 років працював на заводі «Радар» на посаді гальваніка V розряду, а в 2021 перейшов до ТОВ «Кізов Україна «Дочірнє підприємство «Гальванотехніка».
Любив дивитись фільми, рибалити, вмів гарно малювати.
Одружений. Залишились дружина, донька, батько.
Майстер на всі руки. Завжди казав «Нема такого слова – не вмію, є таке слово – навчуся. Що не знав чи не розумів – запитував у гугла, подивиться в ютубі. Міг за день переробити кучу справ і все під гучну музику на все подвір’я. Був романтиком. Завжди дарував дружині квіти просто так.
Добрий, чесний, відповідальний, справедливий, пунктуальний, охайний. Був дуже товариський, сміливий, цілеспрямований.
Добровільно мобілізувався у ТЦК смт. Міжгір’я, Закарпатської обл.
Військове звання старший солдат
Старший водій розвідувального взводу першого механізованого батальйону. в/ч А7013, 65 окрема механізована бригада.
Позивний БЕТЕР.
У період з 26.06.2022 по 19.02.2024 р. брав безпосередню участь в бойових діях в Запорізькій області та н.п.Новоіванівка, Оріхів, Новопавлівка, Рівне, Ільченкове, Солодка Балка, Мала Токмачка, Преображенка, Роботине , Новопрокопівка, Копані Запорізької області.
Загинув під час виконання бойового завдання 19.02.2024 р. біля н.п. Роботине, Пологівського р-ну, Запорізької обл. під час обстрілу дронами-камікадзе.
Похований в с. Демидів на новому кладовищі.
У квітні 2023 р. нагороджений головнокомандувачем ЗСУ «Золотим хрестом» , медаллю «Захисник Вітчизни» (посмертно) , відзнакою "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно)
Встановлено фото-банер на Алеї Слави в с. Демидів та с-щі Димер
(20 квітня 1981- 19 лютого 2024)
Савченко Олександр Іванович народився 02.04.1981 року.
Закінчив Демидівську ЗОШ, обожнював фізкультуру та спорт, брав активну участь у змаганнях з футболу та легкої атлетики. Закінчив професійно-технічне училище №28 м. Києва, за професією монтажник обладнання котлових установок, електрозварювальник ручного зварювання.
У цивільному житті 10 років працював на заводі «Радар» на посаді гальваніка V розряду, а в 2021 перейшов до ТОВ «Кізов Україна «Дочірнє підприємство «Гальванотехніка».
Любив дивитись фільми, рибалити, вмів гарно малювати.
Одружений. Залишились дружина, донька, батько.
Майстер на всі руки. Завжди казав «Нема такого слова – не вмію, є таке слово – навчуся. Що не знав чи не розумів – запитував у гугла, подивиться в ютубі. Міг за день переробити кучу справ і все під гучну музику на все подвір’я. Був романтиком. Завжди дарував дружині квіти просто так.
Добрий, чесний, відповідальний, справедливий, пунктуальний, охайний. Був дуже товариський, сміливий, цілеспрямований.
Добровільно мобілізувався у ТЦК смт. Міжгір’я, Закарпатської обл.
Військове звання старший солдат
Старший водій розвідувального взводу першого механізованого батальйону. в/ч А7013, 65 окрема механізована бригада.
Позивний БЕТЕР.
У період з 26.06.2022 по 19.02.2024 р. брав безпосередню участь в бойових діях в Запорізькій області та н.п.Новоіванівка, Оріхів, Новопавлівка, Рівне, Ільченкове, Солодка Балка, Мала Токмачка, Преображенка, Роботине , Новопрокопівка, Копані Запорізької області.
Загинув під час виконання бойового завдання 19.02.2024 р. біля н.п. Роботине, Пологівського р-ну, Запорізької обл. під час обстрілу дронами-камікадзе.
Похований в с. Демидів на новому кладовищі.
У квітні 2023 р. нагороджений головнокомандувачем ЗСУ «Золотим хрестом» , медаллю «Захисник Вітчизни» (посмертно) , відзнакою "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно)
Встановлено фото-банер на Алеї Слави в с. Демидів та с-щі Димер