Герасимюк Ігор Борисович
Народився:
7 вересня 1985 р.
Військові
Помер:
24 лютого 2025 р.
Додаткові фото
Біографія
Герасимюк Ігор Борисович
Народився 07.09.1985 року в місті Києві.
Позивний "Ярмола".
Військове звання солдат.
Старший стрілець, 82-й окрема десантно-штурмова бригада 6 рота 1 батальйон в/ч А2582 Збройних Сил України.
Виріс у люблячій родині, де з дитинства вчився цінувати щирість, чесність і відповідальність. Навчався у Ліцеї №14 ім. Михайла Грушевського, а згодом здобув вищу освіту у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство».
У мирному житті працював комірником у ТОВ «Торгова фірма РУДЬ». Колеги пам’ятають його, як надійного, уважного і сумлінного працівника, який завжди допомагав іншим, дбав про команду та ніколи не залишав справу незавершеною.
Він був люблячим сином, найкращим чоловіком, турботливим батьком двох діток, щирим другом і людиною великого серця. Ігор завжди був поряд, коли комусь потрібна була підтримка — не просто словами, а діями. Він вмів надихати, заспокоювати, ділитися останнім. Його доброта, людяність, сила духу й тепло залишилися з тими, хто його знав.
20 жовтня 2024 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив у складі військової частини А2582, у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді, 6 роті, 1 батальйоні. Брав участь у бойових діях на Курському напрямку, виконуючи надскладні завдання в зоні активних бойових дій.
24 лютого 2025 року, під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Махнівка Курської області, Ігор Герасимюк загинув, отримавши множинні травми органів грудної порожнини. Його життя обірвалося в бою — у боротьбі за майбутнє України, за своїх дітей, родину. Залишилась мати, брат, дружина і двоє неповнолітніх дітей.
Його пам’ять вічно житиме в серцях близьких, друзів і побратимів. Для нас ти назавжди залишишся живим — у спогадах, у щирих словах, у кожному світлому дні, який ми продовжуємо завдяки тобі.
Нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеню.
Встановлено дошку пошани на ліцеї № 14 імені українського професора Грушевського у місті Києві де навчався Ігор Герасимюк.
Похований на кладовищі в селі Вахівка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Вахівка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Ігору Герасимюк присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.
Народився 07.09.1985 року в місті Києві.
Позивний "Ярмола".
Військове звання солдат.
Старший стрілець, 82-й окрема десантно-штурмова бригада 6 рота 1 батальйон в/ч А2582 Збройних Сил України.
Виріс у люблячій родині, де з дитинства вчився цінувати щирість, чесність і відповідальність. Навчався у Ліцеї №14 ім. Михайла Грушевського, а згодом здобув вищу освіту у Відкритому міжнародному університеті розвитку людини «Україна» за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство».
У мирному житті працював комірником у ТОВ «Торгова фірма РУДЬ». Колеги пам’ятають його, як надійного, уважного і сумлінного працівника, який завжди допомагав іншим, дбав про команду та ніколи не залишав справу незавершеною.
Він був люблячим сином, найкращим чоловіком, турботливим батьком двох діток, щирим другом і людиною великого серця. Ігор завжди був поряд, коли комусь потрібна була підтримка — не просто словами, а діями. Він вмів надихати, заспокоювати, ділитися останнім. Його доброта, людяність, сила духу й тепло залишилися з тими, хто його знав.
20 жовтня 2024 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Службу проходив у складі військової частини А2582, у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді, 6 роті, 1 батальйоні. Брав участь у бойових діях на Курському напрямку, виконуючи надскладні завдання в зоні активних бойових дій.
24 лютого 2025 року, під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Махнівка Курської області, Ігор Герасимюк загинув, отримавши множинні травми органів грудної порожнини. Його життя обірвалося в бою — у боротьбі за майбутнє України, за своїх дітей, родину. Залишилась мати, брат, дружина і двоє неповнолітніх дітей.
Його пам’ять вічно житиме в серцях близьких, друзів і побратимів. Для нас ти назавжди залишишся живим — у спогадах, у щирих словах, у кожному світлому дні, який ми продовжуємо завдяки тобі.
Нагороджено орденом "За мужність" ІІІ ступеню.
Встановлено дошку пошани на ліцеї № 14 імені українського професора Грушевського у місті Києві де навчався Ігор Герасимюк.
Похований на кладовищі в селі Вахівка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Вахівка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Ігору Герасимюк присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.