Малашок Віталій Андрійович

Малашок Віталій Андрійович народився 29 жовтня 1970р. м. Київ.
29 січня 2015 року Віталій був мобілізований до лав Збройних Сил України і проходив навчання у 169-му навчальному центрі Сухопутних військ ЗСУ.
З 9 березня 2015 року брав участь у бойових діях в зоні проведення антитерористичної операції на сході України.
Служив на посаді заступника командира бойової машини – навідник-оператор 2-го відділення 3-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 30-ї окремої гвардійської механізованої бригади Сухопутних військ Збройних сил України у званні сержант. Мав позивний «Вітамін».
Брав участь у бойових діях на сході України: поблизу села Розсадки Артемівського (нині – Бахмутського) району Донецької області; поблизу села Троїцьке Луганської області.
Закінчив загальноосвітню школу № 200 у місті Києві (зараз це ліцей № 200
Святошинського району міста Києва). Навчався у Київському національному
університеті імені Тараса Шевченка (хімічний факультет).
Довгий час займався підприємництвом. На момент призову працював охоронцем.
На час загибелі у Віталія Малашка залишилися мати, дружина, донька та 2 рідні брати. Станом на сьогодні з близьких родичів залишаються донька та брат.
Любив рибалку на Дніпрі, спостерігати красу природи. Захоплювався «тихим полюванням» – збиранням грибів у лісі.
Активної громадської діяльності Віталій не здійснював, проте був патріотом України та беззаперечно став до лав захисників, щоб боронити незалежність держави. Його служба у Збройних Силах України є проявом високої громадянської позиції та відповідальності перед державою.
Герой цінував родинне коло та дружнє спілкування. Віталій Малашок був турботливим сином – беріг серце матері й просив не говорити їй, що перебуває у найнебезпечніших місцях. Був щирим і спокійним, людиною великого серця. За спогадами побратимів, він був мужнім воїном і надійним другом, який завжди підтримував товаришів. Спілкування з ним заряджало позитивом, за що Віталій Малашок отримав позивний «Вітамін». Мав гарне почуття гумору.
Мріяв про швидку перемогу України, мирне й спокійне життя. Планував
повернутися до батьківської хати у село Ясногородка та зайнятися бджільництвом, жити у злагоді з родиною.
Загинув 22 травня 2015 року в зоні АТО поблизу села Троїцьке Луганської області під час виконання бойового завдання із захисту України від вибухової травми та гострої крововтрати, отриманої внаслідок мінометного обстрілу ворога.
Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року сержант Віталій Малашок нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі; та посмертно медаллю «Честь. Слава. Держава» за мужність, патріотизм та високу громадянську позицію (від 27.03.2018 р. №193)
В пам’ять про земляків-воїнів, які віддали свої життя за волю українського народу, незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України на Алеї Слави у селищі Димер та біля церкви Св. Миколая с. Ясногородка Вишгородського району відкрили Алею слави Героїв, де розміщено фотографію Віталія Малашка. Портрет Героя розміщено на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у Києві: секція 7, ряд 6, місце 15.
Похований у селі Ясногородка Вишгородського району Київської області на сільському кладовищі.
Рішенням Димерської селищної ради Віталію Малашку присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.