Заяц Дмитро Ігорович
Народився:
2 жовтня 1972 р.
Військові
Загинув:
15 січня 2025 р.
Біографія
Заяц Дмитро Ігорович
Народився 02.10.1972 року в місті Києві
Військове звання головний сержант.
Майстер-сержант 1-ї зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону в/ч 0222.
Мобілізований в липні 2022 року.
У 1987 році закінчив ЗОШ № 192 в місті Києві. З 1990 по 1993 рік навчався у Донецькому індустріальному технікумі за спеціальністю "Технологія зварювального виробництва".
В цивільному житті працював в СФ "Київська Русь", СП ООО "TTah-vcr-stroi s.r.l", СМКП "Бориспіль", ТОВ " Леруа Мерлен", ТОВ " Терра Фуд", ФОП Ханенко І.М., ТОВ " Турбайн Технолоджіз".
З 1993 по 1998 рік проходив строкову службу в ЗСУ, до 2010 року служба в ЗСУ за контрактом.
Одружений. Залишились батько, дружина та троє доньок.
Був мисливцем, любив риболовлю.
Помер 15.01.2025 року під час проходження військової служби в місті Києві.
Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест".
Похований на кладовищі в селі Толокунь Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Толокунь Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Дмитру Заяц присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.
Народився 02.10.1972 року в місті Києві
Військове звання головний сержант.
Майстер-сержант 1-ї зенітної ракетної батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону в/ч 0222.
Мобілізований в липні 2022 року.
У 1987 році закінчив ЗОШ № 192 в місті Києві. З 1990 по 1993 рік навчався у Донецькому індустріальному технікумі за спеціальністю "Технологія зварювального виробництва".
В цивільному житті працював в СФ "Київська Русь", СП ООО "TTah-vcr-stroi s.r.l", СМКП "Бориспіль", ТОВ " Леруа Мерлен", ТОВ " Терра Фуд", ФОП Ханенко І.М., ТОВ " Турбайн Технолоджіз".
З 1993 по 1998 рік проходив строкову службу в ЗСУ, до 2010 року служба в ЗСУ за контрактом.
Одружений. Залишились батько, дружина та троє доньок.
Був мисливцем, любив риболовлю.
Помер 15.01.2025 року під час проходження військової служби в місті Києві.
Нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест".
Похований на кладовищі в селі Толокунь Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Толокунь Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Дмитру Заяц присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.