Ільїн Валентин Олексійович

Ільїн Валентин Олексійович
Позивний "Патрон".
Народився 03.04.1965 року в селі Козаровичі Вишгородського району Київської області.
Військове звання майор.
Начальник служби запасів ближнього бою та розвідки озброєння логістики в/ч А4640.
Приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для збереження оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України на території Запорізької та Донецької області.
Доброволець.
Закінчив Київське вище зенітне ракетно- інженерне училище ім. С. Кірова. Більше 20 років свого життя присвятив військовій службі. В 2008р. під час російсько-грузинської війни залучався інструктором та продовжив надавати інструкторсько-методичні рекомендації до 2009 р.
Військовий пенсіонер.
Одружений. Залишились дружина та син.
Людина з великим серцем. В найтяжчі моменти був готовий прикрити спину, навіть ціною власного життя. Всі труднощі переживав «в собі».
13.07.2024 року його серце зупинилось під час обстеження в Покровській центральній районній лікарні від серцевого нападу.
Жертвував власним здоров’ям, терпів до останнього, щоб не підвести побратимів бойового розрахунку, що і стало наслідком смерті.
Похований на кладовищі в селі Козаровичі Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Козаровичі Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Валентину Ільїну присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.