Матвійчук Сергій Петрович
Народився:
21 квітня 1987 р.
Військові
Загинув:
17 березня 2023 р.
Біографія
Матвійчук Сергій Петрович
Народився 21.04.1987 року
Військове звання старший лейтенант.
Командир взводу 2-ї механізованої роти 1-го батальйону в/ч А2167.
Одружений. Залишились мати, дружина та двоє дітей.
Загинув 17.03.2023 року під час виконання бойового завдання в місті Вугледар Волноваського району Донецької області.
Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, медалю "Незалежність України" ІІІ ступеня, медалю "Двадцять п'ять років Незалежності України", нагрудним знаком "Гідність та Честь".
Похований на кладовищі в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Сергію Матвійчуку присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.
Народився 21.04.1987 року
Військове звання старший лейтенант.
Командир взводу 2-ї механізованої роти 1-го батальйону в/ч А2167.
Одружений. Залишились мати, дружина та двоє дітей.
Загинув 17.03.2023 року під час виконання бойового завдання в місті Вугледар Волноваського району Донецької області.
Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, медалю "Незалежність України" ІІІ ступеня, медалю "Двадцять п'ять років Незалежності України", нагрудним знаком "Гідність та Честь".
Похований на кладовищі в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Сергію Матвійчуку присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.