Григор'єв Андрій Леонідович
Народився:
26 лютого 1976 р.
Військові
Помер:
31 травня 2023 р.
Біографія
Григор'єв Андрій Леонідович
Народився 26.02.1976 року
Позивний "Батько".
Військове звання майор, військовий за покликанням. Майже 29 років віддано ніс службу на благо України.
Командир радіотехнічної батареї 11 дивізіону в/ч А2860.
У 1994 році закінчив школу та вступив до Київського інституту Сухопутних військ, де у 1999 році отримав вищу освіту за спеціальністю "Транспортні засоби високої прохідності" та здобув кваліфікацію інженера-механіка, офіцера військового управління тактичного рівня.
З 1999 по 2001 рік Андрій Григор'єв служив у танкових військах в Ужгороді, а з 2002 року вирішив пов'язати своє життя з Повітряними Силами України. Протягом своєї служби він неодноразово брав участь в організації військових навчань та парадів на День Незалежності України. Його військова кар'єра була прикладом справжньої відданості своїй країні та своєму обов'язку.
Під час повномасштабного вторгнення захищав Київщину у найгарячіших точках. Відданий, мужній та безстрашний. Він ніколи не покидав своїх побратимів навіть у найзапекліших боях. За це його прозвали "Батьком".
Загинув 31.05.2023 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Мошни Черкаського району Черкаської області.
Нагороджений медалями "15 років Збройним Силам України", Незламним героям російсько-Української війни", "Ветеран служби", "За сумлінну службу ІІ та ІІІ ступенів, "20 років сумлінної служби", нагрудними знаками "Автомобільна служба Збройних Сил України", "За зразкову службу".
Похований на кладовищі в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Андрію Григор'єву присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.
Народився 26.02.1976 року
Позивний "Батько".
Військове звання майор, військовий за покликанням. Майже 29 років віддано ніс службу на благо України.
Командир радіотехнічної батареї 11 дивізіону в/ч А2860.
У 1994 році закінчив школу та вступив до Київського інституту Сухопутних військ, де у 1999 році отримав вищу освіту за спеціальністю "Транспортні засоби високої прохідності" та здобув кваліфікацію інженера-механіка, офіцера військового управління тактичного рівня.
З 1999 по 2001 рік Андрій Григор'єв служив у танкових військах в Ужгороді, а з 2002 року вирішив пов'язати своє життя з Повітряними Силами України. Протягом своєї служби він неодноразово брав участь в організації військових навчань та парадів на День Незалежності України. Його військова кар'єра була прикладом справжньої відданості своїй країні та своєму обов'язку.
Під час повномасштабного вторгнення захищав Київщину у найгарячіших точках. Відданий, мужній та безстрашний. Він ніколи не покидав своїх побратимів навіть у найзапекліших боях. За це його прозвали "Батьком".
Загинув 31.05.2023 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Мошни Черкаського району Черкаської області.
Нагороджений медалями "15 років Збройним Силам України", Незламним героям російсько-Української війни", "Ветеран служби", "За сумлінну службу ІІ та ІІІ ступенів, "20 років сумлінної служби", нагрудними знаками "Автомобільна служба Збройних Сил України", "За зразкову службу".
Похований на кладовищі в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Андрію Григор'єву присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.