Печко Андрій Вікторович
Народився:
Дата невідома
Військові
Помер:
Дата невідома
Біографія
Печко Андрій Вікторович
Народився 13.10.1973 р.
Позивний "Летун".
Військове звання- старший лейтенант.
З 14.11.2023 року командир взводу роти батальйону в/ч А4765 38 бригада морської піхоти.
Приймав участь в АТО в 2014 році.
15.08.2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Перші півроку проходив службу в Херсонській області, місті Баштанка згодом переїхали на Покровський напрямок місто Синельникове (бригада займалась ремонтом бойової техніки).
20.09.2024 року здобув право на носіння берета морського піхотинця.
28.11.2024 року отримав звання учасника бойових дій.
Закінчив Кременчуцький льотний коледж 1993-1997 роки навчання. Звідси і походить позивний "Летун".
В цивільному житті працював в різних сферах: автослюсар,будівельник, далекобійник.
В 1991 році одружився. В шлюбі народилось двоє дітей, донька та син. На протязі 34 років подружнього життя був вірний та відданий родині до останнього подиху.
Залишилась дружина, донька, син, мати, брат, двоє онуків. Був зразковим сімʼянином, люблячим батьком, турботливим дідусем. Був душею великої родини. Не дивлячись на часті робочі відрядження та останні роки захисту Батьківщини, знаходив можливість бути присутнім у всіх важливих подіях родини. Ніколи не відмовляв в допомозі друзям та знайомим, завжди підтримував та допомагав.
Повернувшись з чергового бойового відрядження 05.12.2025 року різко погіршився стан здоровʼя. 07.12.2025 року помер в лікарні швидкої допомоги міста Дніпра від розірвання аорти грудної клітини (інфаркт).
Похований на кладовищі в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Андрію Печко присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.
Народився 13.10.1973 р.
Позивний "Летун".
Військове звання- старший лейтенант.
З 14.11.2023 року командир взводу роти батальйону в/ч А4765 38 бригада морської піхоти.
Приймав участь в АТО в 2014 році.
15.08.2023 року був мобілізований до лав ЗСУ. Перші півроку проходив службу в Херсонській області, місті Баштанка згодом переїхали на Покровський напрямок місто Синельникове (бригада займалась ремонтом бойової техніки).
20.09.2024 року здобув право на носіння берета морського піхотинця.
28.11.2024 року отримав звання учасника бойових дій.
Закінчив Кременчуцький льотний коледж 1993-1997 роки навчання. Звідси і походить позивний "Летун".
В цивільному житті працював в різних сферах: автослюсар,будівельник, далекобійник.
В 1991 році одружився. В шлюбі народилось двоє дітей, донька та син. На протязі 34 років подружнього життя був вірний та відданий родині до останнього подиху.
Залишилась дружина, донька, син, мати, брат, двоє онуків. Був зразковим сімʼянином, люблячим батьком, турботливим дідусем. Був душею великої родини. Не дивлячись на часті робочі відрядження та останні роки захисту Батьківщини, знаходив можливість бути присутнім у всіх важливих подіях родини. Ніколи не відмовляв в допомозі друзям та знайомим, завжди підтримував та допомагав.
Повернувшись з чергового бойового відрядження 05.12.2025 року різко погіршився стан здоровʼя. 07.12.2025 року помер в лікарні швидкої допомоги міста Дніпра від розірвання аорти грудної клітини (інфаркт).
Похований на кладовищі в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Андрію Печко присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.