Халєєв Станіслав Костянтинович

Халєєв Станіслав Костянтинович
Народився 21 травня 1992 року в місті Лисичанськ Сіверськодонецького району Луганської області, проживав з самого дитинства в селі Білогорівка Луганської області.
Позивний "Стасік".
Військове звання солдат.
Був мобілізований, проходив службу у в/ч А4447, майстер відділення від 10.08.2023 року і по дату смерті 19.02.2024 рік.
Закінчив Білогорівську школу після закінчення школи навчався на будівельника. Працював в компанії "ERC" іноземного підприємства м. Київ на посаді комплектувальника складського комплексу.
Одружений. Залишились дружина, мати, брат та малолітній син.
Був працьовитим, життєрадісним, душею компанії та міцною опорою.
В 2015 році приїхав працювати в Київську область село Катюжанка там де працювали його знайомі, з часом переїхав жити так як в рідному селі вже проходили бойові дії.
Загинув 19.02.2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Победа Донецької області, внаслідок ворожого мінометного обстрілу, отримавши вогневе ураження уламково-фугасної дії несумісне з життям.
Прижиттєво отримував грамоти за гарну службу, нагороджений орденом "Полеглого воїна" (посмертно), нагрудним знаком "Ветеран війни" (посмертно), нагрудним знаком "Золотий хрест" (посмертно).
Похований на кладовищі в селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Пам’ять про Захисника вшановано на Алеї Слави у селищі Димер та селі Катюжанка Вишгородського району Київської області.
Рішенням Димерської селищної ради Станіславу Халєєву присвоєно звання "Почесний громадянин Димерської селищної територіальної громади" (посмертно).
Вічна пам’ять та шана Захиснику України.